ЦІКАВО ЗНАТИ: ВІДОМІ ОСОБИСТОСТІ
Василь Сухомлинський: цікаві факти (1918-1970) – український педагог, публіцист, письменник, поет. Народився Василь Сухомлинський в селі Василівці в бідній селянській сім’ї. В родині було 4 дітей, і всі стали вчителями.
Він вчився в рідному селі у школі і в 1933 році закінчив семирічку. Василь Сухомлинський вчився в медичному технікумі, але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет. У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села; працює викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі. Саме мати хлопчика спонукала його до педагогічної діяльності, бо бачила у ньому потенціал.
Читати та любити книги Василя Олександровича навчав дід Омелян, в якого була надзвичайно велика бібліотека. У 1941 році під час Другої світової війни добровольцем йде на фронт.
На фронті Василь Олександрович був двічі поранений, довго лікувався в евакогоспіталях. Тяжким було поранення в руку. Хірурги хотіли її ампутувати. Але він не дав цього зробити. Лікарю довелося двічі оперувати Василя Олександровича, але руку він все-таки не ампутував. Після одужання з червня 1942 року В.Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР.
Крім ерудиції, В.Сухомлинський мав неабияку силу волі, вирізнявся поміркованістю, надзвичайною скромністю, працездатністю (вставав щодня о четвертій годині ранку й писав власні твори до восьмої), людяністю. Також педагог володів кількома іноземними мовами. У багатьох напрямах педагогічної науки він випередив свій час..
2 вересня 1970 року серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися. Йому судилося народитися і померти у вересні, і це символічно, бо вересень – це початок нового навчального року.
З легкої руки В.Сухомлинського в педагогіці з’явилося поняття «уроки мислення» – уроки, які змушували дітей молодшого шкільного віку дивитися на світ і розкривати його найскладніші взаємозалежності тощо.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/vasil-suhomlinskiy-tsikavi-fakti/
Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО ТА НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
- Творчість В.Сухомлинського та Нова українська школа.
Василь Олександрович Сухомлинський народився 28 вересня 1918 р. у родині незаможних селян. Закінчив семирічну школу в рідному селі Василівка У сімнадцять років розпочав педагогічну діяльність. У 1936 р. Сухомлинський вступив на заочний відділ Полтавського педагогічного інституту, де здобув кваліфікацію учителя української мови і літератури. У 1941 році, під час Другої світової війни, добровольцем йде на фронт. Після поранення у червні 1942 року його призначили директором сільської середньої школи. В 1948 році Василь Олександрович стає директором Павлиської середньої школи і беззмінно працює протягом 23 років до кінця своїх днів. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
«Нова українська школа – це школа для життя у XXI столітті. Ви бачите, як змінюються технології, як розвивається суспільство, зараз ми не можемо точно знати, з якими викликами зустрінуться діти, які зараз навчаються у школі. Тому ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи, яка вчить знання використовувати» .
Яким має бути випускник школи?
Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.
Особистість. Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.
Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально принципами і здатний приймати відповідальні рішення.
«У школі, — зазначав Василь Олександрович, — навчають не тільки читати, писати, рахувати, мислити, пізнавати світ, багатства науки й мистецтва. У школі учать жити».
«Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують 4 культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова». «Серце віддаю дітям» В. Сухомлинський.
Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя
Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
«Ми виховуємо не носія знань, а людину яка має жити в суспільстві, приносити йому користь».
«Чим більше знає вчитель, – пише В.Сухомлинський у праці “Павлиська середня школа”, – чим частіше й успішніше відкриває він перед учнями горизонт науки, тим більшу допитливість і жадобу до знань виявляють учні…».
10 КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
1.Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами
2.Спілкування іноземними мовами
3.Математична грамотність
4.Компетентності в природничих науках і технологія
5.Соціальні і громадянські компетентності
6.Інформаційно-цифрова компетентність
7.Уміння навчатися впродовж життя
8.Загальнокультурна грамотність
9.Підприємливість
10.Екологічна грамотність і здорове життя
11.Вмотивований учитель
Українська школа буде успішною, якщо до неї прийде успішний учитель. Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. Велика увага буде приділятися матеріальному стимулюванню учителів
12.Орієнтація на учня. Виховання на цінностях
Плекання української ідентичності. Школа максимально враховує здібності, потреби та інтереси кожної дитини;
Неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня;
Учень зможе обирати предмети та їх рівень складності;
Можливість навчання у різновікових та міжпредметних групах; Заохочення інклюзивної освіти;
На практиці реалізовуватиметься принцип дитиноцентризму.
Усе життя нової школи буде організовано за моделлю поваги до прав людини та демократії.
В. Сухомлинський зазначає: «Дві рідні мови – так само безглуздо, якби ми намагались уявити, що одну дитину народили дві матері. У дитини є одна мати. Рідна. До смерті. До останнього подиху».
СТРУКТУРА НОВОЇ ШКОЛИ
І фаза (2016-2018 роки );
ІІ фаза (2019-2022 роки);
ІІІ фаза (2023-2029 роки).
Три фази реформи та основні зміни
І фаза (2016-2018 роки)
Нові стандарти початкової школи ( 2018 рік)
Пілотний етап створення опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості. Має бути утворено 100–150 шкіл і відпрацьовано взаємодію із громадами та початковими школами.
Прийняття нового Закону України «Про освіту». Участь у міжнародному обстеженні якості середньої освіти PISA-2018.
ІІ фаза (2019-2022 роки).
Розроблення і затвердження стандартів базової середньої освіти (2019 рік), початок впровадження-2022 рік Формування мережі опорних шкіл базового рівня. Створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової школи
ІІІ фаза (2023-2029 роки).
Розроблення і затвердження стандартів профільної середньої освіти – 2023 рік, початок впровадження – 2027 рік.
Формування мережі закладів ІІІ рівня (профільної школи) – не пізніше 2025 року. Створення системи незалежного оцінювання професійних кваліфікацій випускників професійного профілю старшої школи Перший дванадцятий клас Нової школи – не пізніше 2029 року.
ІДЕЇ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ
За визначенням президента НАПН України Василя Кременя одним із головних викликів нашого часу є самоідентифікація в глобальному й індивідуальному розумінні. Наслідок цього — вичленення з далекого й близького минулого того, що становить модус національної ментальності у різних її виявах. Ще Цицерон зазначав, що історія є вчителькою життя, а історію, в свою чергу, створює діяльність відомих осіб, тих, хто залишається в пам’яті, формуючи наше близьке сьогодення та далеке майбутнє. У сучасний науковий дискурс входить та історія, що співзвучна нинішнім національним прагненням та віддзеркалює основоположні питання буття, культури, освіти. Знаковою постаттю минулого, в якій уособлено найкращі національні риси й стремління, є Василь Сухомлинський – педагог-гуманіст, науковець, який зміг піднятися до рівня світової філософської і педагогічної думки.
Відштовхуючись від ідей великих мислителів-гуманістів минулого і джерел народного виховання, він сформулював педагогічну концепцію, яка має загальнолюдський характер, спирається на об’єктивні закони і закономірності, не пов’язані з кон’юнктурою та ідеологічними догмами. Основні ідеї, які стали основою концепції, Василь Олександрович розвинув у своїх працях, зокрема: любов до дитини; розвиток творчих сил кожної окремої особистості в умовах колективної співдружності на основі етико-естетичних цінностей, інтересів, потреб, який спрямований у кінцевому підсумку на творчу працю; культ природи, природа як найважливіший засіб виховання почуття прекрасного і гармонії; розробка демократичних педагогічних засобів і методів навчання й виховання (повага, заохочення, опора на позитивне, моральне покарання); звернення до внутрішнього світу дитини, опора на її сили, внутрішні потенції, підтримка і розвиток того здорового, що є в кожній особистості; розвиток ідеї «радості пізнання», тобто емоційне сприйняття процесу навчання; демократизація структури управління навчально-виховним процесом у школі.
Ідеї Вчителя випереджали час, він втілював їх в освітній процес Павлиської школи, керівником якої він був багато років. Він створив реальний проект Школи Радості в тоталітарній державі та продемонстрував зразки педагогічної мудрості, що має велике значення не лише для вітчизняної педагогіки, а й для світової гуманітарної думки загалом. Але слід зазначити, що діяльність Василя Сухомлинського відбувалася не в найсприятливіших для творчості умовах: в умовах лицемірства, ханжества, морального розладу керівних структур, влади ідеології, що охопила і культуру, і науку. Василю Олександровичу доводилося враховувати ідеологічні керівні установки, відповідати на напади ретроградів від педагогіки, малоосвічених, але активних захисників «чистоти» радянської педагогіки, теорії комуністичного виховання, в рамки якої не завжди вкладались його думки і справи. Усе це доповнювалось безкінечними виснажливими розмовами з видавцями і редакторами, поясненнями, переконаннями та ін.
І тільки в період незалежності його ідеї, які відповідають загальноцивілізаційним тенденціям розвитку, що дедалі більше утверджуються і в Україні, стали реально впроваджуватись в освітній процес. Ці ідеї незаперечно утвердилися у філософії освіти і педагогіці періоду незалежності нашої країни й нині становлять стрижень реформаторських процесів освітньої сфери. Ключова реформа Міністерства освіти і науки України, яку назвали Новою українською школою (НУШ), грунтується на провідній ідеї всього теоретичного доробку Василя Сухомлинського, утіленого у практику Павлиської школи: розвитку особистості шляхом впровадження особистісного підходу до організації навчання і виховання. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Це школа, в якій прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та буди відповідальними громадянами. НУШ – це школа, в якій панують співпраця та взаєморозуміння.
Основні компоненти формули НУШ ґрунтуються на положеннях В. Сухомлинського. Розглянемо ці положення:
- Новий зміст освіти заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
У Концепції «Нова українська школа» визначено нове соціальне замовлення: компетенізація освіти шляхом реалізації компетентнісного підходу, орієнтація її на «вихід» – у формі розвинутих ключових компетентностей учнів, структури знань, поглядів, ціннісних орієнтирів, їхньої успішної самореалізації в професії і житті, формування особистості, патріота, інноватора, здатного конкурувати на ринку праці, розвивати економіку, навчатися неперервно впродовж життя.
Зокрема, В. Сухомлинський один з перших у світовій педагогіці звертається до принципу наступності у процесі формування компетентності «учити – вчитися», саме цим підтверджуючи її надпредметність та життєву значущість. Василь Олександрович казав, що «ось тут і виникає розрив між початковими класами і дальшими ступенями навчання. У початкових класах ми дуже боязко, несміливо даємо в руки дитині інструмент, без досконалого володіння яким неможливо уявити її інтелектуальне життя, її всебічний розвиток, а потім у середніх класах учителі вимагають, щоб інструмент цей у руках дитини діяв швидко і безвідмовно.
Функція педагога Нової української школи полягає в його вмінні організувати компетентнісне навчання, забезпечити інтегрованість змісту (внутрішньопредметної і міжпредметної) на основі ключових компетентностей, не шляхом механічного об’єднання предметів, а наближення змісту освіти до сенситивних6 періодів навчання, особливостей сприймання нової інформації тощо. Компетентнісний підхід – це місток, що поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя, здатний забезпечити життєвий успіх у суспільстві знань.
- Системний підхід до процесу виховання, який формує цінності.
У працях ученого ми знаходимо багато його висловів, обґрунтувань і описів методики багатогранного підходу до дитини: і в аспекті її розумових здібностей, і психічного, і фізичного стану. Він не розглядав дитину лише як учня, а ставився до неї як до гідної поваги і підтримки особистості в усіх її соціальних виявах. У суспільстві починають дедалі більше утверджуватись реалістичні цінності, і серед цих цінностей перші місця мають посідати цінності знання, освіти, значущість кожної людини. Надзвичайно важливим свідченням зміни ставлення до освіти є те, що у перші роки незалежності України в суспільстві була помітною психологічна установка на легкий і швидкий заробіток, нині превалює цінність високотехнологічної освіти. Це, може, навіть більш важливо, ніж зрушення в економічній сфері, хоча все є взаємопов’язаним.
У ціннісному й системному підході до дитини ми ставимо на перше місце його гуманістичну складову як систему світоглядних орієнтацій, центром яких постає дитина. Гуманістична складова є засадничою у формуванні загальнолюдських цінностей, цивілізаційних вимірів і стандартів якості життя. У сучасній гуманістичній концепції В. Сухомлинського ми приймаємо ідею милосердного й дбайливого ставлення до дітей та молоді, позбавлених можливості жити повноцінно через порушення фізичного й психічного розвитку, втрату сім’ї. Нині розвиток спеціальної освіти іде шляхом інклюзивної освіти, спрямованим на забезпечення якісної освіти, методико-соціальної реабілітації, інтеграції у суспільство дітей, які потребують особливої уваги від суспільства, як рівних серед рівних. Адже за тим, як ставиться суспільство до таких дітей, оцінюють у світі його демократизм.
Завдання освітян – максимально педагогізувати суспільство, сім’ю, з тим, щоб забезпечити педагогічно грамотне, турботливе ставлення батьків до дітей, адже в сім’ї дитина абсолютно незахищена, і лише відповідальне батьківство допоможе здійснити цей захист. Тільки підвищення психологічної і педагогічної культури, розуміння дитини, гуманізація стосунків батьків і дітей дасть змогу створити сприятливі умови для розвитку дитини в кожній сім’ї та, відповідно, у школі.
- Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, вчителем і батьками.
В. Сухомлинський першим у вітчизняній педагогіці розпочав організацію педагогічного просвітництва батьків. У педагогічній системі В. Сухомлинського утвердилася певна система родинно-шкільного виховання, за якої батьки повинні були стати активними помічниками вчителів. Цьому сприяло не лише навчання батьків, але й спільне проведення свят, різноманітних суспільно-корисних справ. У своїх працях Василь Олександрович пропонує систему роботи з батьками:
- Організація дружнього, цілеспрямованого батьківського колективу на основі спільних інтересів – виховання дитини.
- Педагогічна просвіта батьків: лекції та бесіди у педагогічній школі просвітницького характеру, щоб не допустити їхньої зневіри у власних виховних можливостях.
- Індивідуальні форми роботи з сім’єю – з батьками без дітей.
- Систематична організація конференцій, присвячених актуальним питанням навчально-виховної роботи.
В. Сухомлинський високо цінував роль батька і матері, старших у сім’ї, стверджуючи: «Людина у своєму моральному розвитку стає такою, яка в неї мати, точніше, яка гармонія любові й волі в її духовному світі»; «…батько народжує і виражає, продовжує, розвиває себе в своєму синові й дочці, вливаючи своє духовне начало з духовним началом матері».
- Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, особистісний розвиток дитини в процесі розвивального навчання.
Слід зазначити, що особистісний розвиток людини є основним показником стану суспільства під кутом зору цивілізаційних ознак. Нині це також основний важіль подальшого розвитку суспільства, оскільки в умовах надшвидкої зміни технологій, з утворенням цілісного світу, коли значною мірою громадянин будь-якої країни стає громадянином світу і спілкується у віртуальному середовищі без кордонів, — у цих умовах розвиток і саморозвиток особистості набуває надзвичайного значення. Лише розвинена особистість стає повноцінним громадянином своєї країни і сприяє найбільш ефективному поступу суспільства. Тому орієнтація на потреби кожної конкретної дитини має стати основною складовою ідеології сучасної школи.
Свого часу один із найвизначніших українських істориків ХІХ сторіччя Микола Костомаров підкреслював, що індивідуалізм та свобода є ключовими характеристиками українського етносу, радикально відрізняючи його від північних сусідів. Василь Сухомлинський, незважаючи на властиву радянській педагогіці апологетику колективізму, дуже гостро це відчуває і переконливо відстоює у своїх працях.
Пізнавальні потреби учня задовольняють шляхом реалізації розвивального навчання в освітньому процесі. У сучасних умовах чимало людей не встигають за змінами, які відбуваються, і здебільшого тому, що навчання не було орієнтованим на безперервний розвиток особистості, на її вміння постійно навчатися і розвиватися — і після закінчення школи, і після професійного навчання. Динамізм суспільних змін нині настільки високий, що веде до швидких і істотних змін в освіті. Досить згадати про впровадження комп’ютерів й іншої техніки. Комп’ютерна техніка вносить революцію в систему освіти всіх рівнів. Завдання розвивального навчання засобами ІКТ — першочергове на порядку денному. І тому ми маємо переорієнтувати навчальний процес на формування предметних і ключових компетентностей, здатностей опановувати методику, методологію їх постійного оновлення. Тим самим ми адекватно втілимо один із фундаментальних принципів формування європейського освітнього простору — принцип навчання впродовж життя, який має стати імперативом перманентного самовдосконалення та самореалізації кожного.
Ми творимо в нашій державі культ знань, культ освіти за В. Сухомлинським, бо освіта у сучасному світі є основною складовою способу життя сучасної людини. І лише за такої умови ми прокладемо шлях до щасливішого життя в Україні, яке достатньо повно відповідатиме сутності українського народу, гідно представлятиме Українську державу і в Європі, і в світі.
- Сучасний освітній простір, який забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні закладу освіти.
В. Сухомлинський розглядає середовищний підхід до освіти дітей як комплекс взаємопов’язаних компонентів, а не просто як сукупність частин, що їх оточують. Сухомлинський відносив до нього і найближчий до дитини світ — школа, клас, учитель, батьки, і віддалений у часі і просторі — село (місто), країна, природа, світ праці, культурно-історичні реалії. Особливого великого значення надавав Василь Сухомлинський природі як виховному засобу. «Я прагнув до того, щоб перед тим, як відкрити першу книжку, прочитати по складах перше слово, діти прочитали сторінки найпрекраснішої в світі книги – книги природи», – наголошував педагог. – «… Кожна мандрівка в природу – урок мислення, урок розвитку розуму». Природа – це джерело доброти. Вивчення її – це засіб виховання у маленької людини гуманності, моральності, сердечності, чуйності та інших загальнолюдських цінностей. Лише таким ставленням до природи можна виховати в дитині світлі, добрі почуття, виховати таке ставлення до природи, що перетворює знання морально-етичних норм і правил на внутрішнє надбання людини.
Середовищного підходу вимагає і нинішня реальність, у якій живе й комунікує сучасна особистість. Сучасний світ є багатоаспектним, мінливим і плинним, його можна підрозділити на соціосферу, психосферу, екосферу. Крім того, з кожним днем дедалі більшого значення набуває віртуальна сфера, куди входять телекомунікаційні технології (віртуальна комунікація). Концепція сучасної освіти передбачає розвиток компетентностей учнів у всіх цих середовищах. Саме педагоги можуть і мають вибудувати освітньо-виховний процес так, щоб навчити молоде покоління володіти засобами, адекватними цим середовищам, навчити «співробітництва» з ними відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дитини.
Провідні наукові установи у галузі педагогіки, проблем виховання, педагогічної освіти досліджують цілісний підхід до дитини, розробляють інноваційні методики, що забезпечують реалізацію цього завдання на засадах гуманістичної дитиноцентрованої педагогіки.
На ключових ідеях видатного українського педагога грунтовано найсучаснішу концепцію «Нова українська школа». Процес застосування спадщини Василя Сухомлинського поширюється й поглиблюється.
Маючи такі основи в педагогіці, які представлені ім’ям і творчістю Василя Сухомлинського, ми зможемо підняти нашу Українську державу на той рівень розвитку, якого заслуговує наш трудолюбивий, мудрий і освічений народ.
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА І ПЕДАГОГИ ГІРСЬКИХ ШКІЛ
Матеріали рекомендуються для використання педагогами під час підготовки до проведення уроків, виховних заходів у ЗЗСО, майбутніми педагогами для підготовки до лекційних, практичних та лабораторних занять, а також для самостійної роботи студентів, включаючи студентську наукову роботу (реферати, курсові, дипломні).
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
(ЗАКОНОДАВСТВО, ПІДЗАКОННІ АКТИ)
КОРИСНІ ПОКЛИКАННЯ
Закон України “Про загальну середню освіту”
НАУКОВА, НАУКОВО-МЕТОДИЧНА ІНФОРМАЦІЯ
Концепція “Нова українська школа”
Концепція розвитку педагогічної освіти
Професійний стандарт „Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”
Проект Національної рамки кваліфікацій
Проект Концепції розвитку педагогічної освіти
Проект професійного стандарту на професію «Вчитель початкової школи»
Державний стандарт початкової загальної освіти
Державний стандарт початкової освіти (Варіант поданий для затв. Каб.Мін.)
Сторінка обговорення проекту стандарту
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
Опис ключових змін в оновлених програмах початкової школи
Оновлені програми для початкової школи, поради вчителям, додаткові навчальні матеріали
Типова освітня програма початкової освіти Цикл І (1–2 класи)
Проект Типової навчальної програми початкової школи -1 (НУШ-1)
Проект Типової навчальної програми початкової школи -2 НУШ-2
Навчальна програма та навчально-методичне забезпечення інтегрованого курсу “Я досліджую світ”
Типовий навчальний план для початкової школи з навчанням українською мовою
ПРОЕКТИ МОДЕЛЬНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ КЛАСІВ НУШ НА І ЦИКЛ НАВЧАННЯ (1-2 КЛАСИ)
розяснення до проектів модельних програм для класів НУШ
Нетипові навчальні програми “Освітня програма для 1-2 класу за системою розвивального навчання Д. Б. Ельконініа, В. В. Давидова та ін.”
“Освітня програма для 1-2-х класів початкової школи за педагогічною технологією “Росток”
“Освітня програма “Початкова школа: освіта для життя”
“Освітня програма “На крилах успіху” для учнів 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти”
“Освітня програма першого циклу початкової освіти за вальдорфською педагогікою
“Освітня програма для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти за системою розвивального навчання
“Освітня програма для 1-2-х класів “Світ, в якому я живу”
“Освітня програма початкової освіти в науково-педагогічному проекті “Інтелект України” цикл І (1-2 класи)
НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОБОТИ З ПЕРШОКЛАСНИКАМИ В АДАПТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД
Модельні навчальні програми для 1-го класу початкової освіти Нової української школи.
І семестр
| I тиждень | II тиждень | III тиждень | IV тиждень |
| V тиждень | VIтиждень | VII тиждень | VIII тиждень |
| IX тиждень | X тиждень | XI тиждень | XII тиждень |
| XIII тиждень | XIV тиждень | XV тиждень | XVI тиждень |
Модельні навчальні програми для 1-го класу початкової освіти Нової української школи.
II семестр
*** https://edera.gitbooks.io/glossary/