Впродовж трьох місяців в Україні та за її межами тривав Міжнародний інклюзивний конкурсу для школярів та студентів «Точки дотику» – 2021», до якого долучилися учні ЗЗСО, студенти, співробітники інклюзивних ресурсних центрів, педагоги, викладачі ЗВО з дев’яти країн далекого і близького зарубіжжя. Лише з України у ньому брали участь 38 конкурсантів з 11 областей. За результатами голосування визначено переможців у двадцяти номінаціях. Засновниками і співорганізаторам конкурсу виступили Анастасія Матвієвська голова НО «Inclusive Practices» (Урекі, Грузія) та Оксана Гордійчук ГО «Inclusive Space. Ukraine Community» (Чернівці, Україна).
Завідувачка лабораторії університету, професорка Інна Червінська ввійшла до складу журі цього міжнародного конкурсу, де їй випала честь відзначати переможців у номінації «Інклюзія: безумовність стосунків». Перше місце у цій номінації посіли учасники творчої лабораторії Вишевицької спеціальної школи Житомирської області з відеороликом «Руйнівники міфів». Проведення конкурсів такого рівня сприяють розширенню безбар’єрного простору, можливості проявити себе і бути почутим, бути рівними серед рівних дітям та молоді з особливими потребами. Позитивний досвід участі в конкурсі студентів варто впроваджувати на освітніх програмах педагогічного профілю Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Оскільки інноваційні та дієві освітні проєкти з інклюзивної освіти, які були представлені учасниками міжнародного конкурсу, сприятимуть збагаченню освітньої практики викладачів і студентів ЗВО.
Особливу зацікавленість для освітян і нашого регіону мають конкурсні проєкти, пов’язані з регіональними проблемами діяльності ЗЗСО в гірській місцевості. Так, зокрема перше місце в номінації – «Інклюзія: доступність, безбар’єрність, універсальний дизайн освітнього простору» посіли учасники громадської організації «Ми рівні» за представлену серію тренінгів «Універсальний дизайн у закладах освіти – запорука безбар’єрного освітнього простору дружнього для всіх». Запропоновані тренінги покликані зробити освіту в сільських громадах безбар’єрною та доступною для всіх її жителів.
Участь у таких освітніх форумах вкотре підтверджує, що коли людина щось отримує – наповнює руки, а коли віддає – наповнює серце. То ж нехай наші серця наповнюються любов’ю, добрими справами для особливих людей, для громад, для України і всього світу!
